Для чого нашій школі потрібні «Сімейні цінності»

28.12.2016 Распечатать запись

21.10.2016 р. Міністерство освіти і науки України опублікувало рекомендацію на впровадження факультативного курсу «Сімейні цінності», проте практично відразу в деяких засобах масової інформації почалася критика даного рішення, при цьому вона підозріло швидко дійшла до керівництва Міністерства. Сайтів у нас тисячі і статей на них сотні тисяч, але чомусь одну з них, а саме: «Домострой XXI века» попросили прокоментувати міністра Лілію Гриневич. Подібна оперативність говорить про те, що «Сімейним цінностям» почалася протидія з боку тих сил, що мають великий медіаресурс, тому варто очікувати посилення тиску і на громадську думку і на міністерство з метою дискредитації даного курсу.

Я уважно прочитав статтю «Домострой XXI века», і вона залишила дивне враження. Матеріал однозначно критичний, але з нього не зрозуміло, чи то авторів не влаштовує сама поява даного курсу, чи то вони принципово не згодні з його змістом. Але якщо вже і починати дискусію, то вона повинна стосуватися двох основних моментів, а       саме: чи потрібен взагалі такий курс в системі освіти, і якщо так, то які принципи мають лежати в його основі. Все інше — деталі, які легко виправляються.

Давайте уважно проаналізуємо наступні цифри:

Ви самі бачите, що в питаннях сімейного будівництва, культури відносин і демографії спостерігається не просто криза, а катастрофа національного масштабу. Комунікація, рівність прав, повага до всіх членів родини, врахування їх думки та інтересів, уміння попереджувати конфлікти — складові родинного щастя, і саме цими завданнями опікуються автори курсу “Сімейні цінності”.

Окреме питання, це демографія — наша з вами майбутня доля, і якщо ситуація не зміниться, то ми з вами в найближчій історичній перспективі втратимо країну. До речі, я не випадково ставлю поруч проблеми демографії і проблеми сімейного будівництва, оскільки вирішення демографічної проблеми в принципі не можливо поза сімейних відносин.

Але навіть якщо сім’я і буде створена, це зовсім не означає, що чоловік і жінка  повинні народжувати дітей. Для цього потрібно мати бажання, та матеріальні, репродуктивні і духовні можливості.

Що стосується матеріальної складової, то звісно, вона впливає на народжуваність, але неостаточно. Ось, наприклад, мої бабуся і дід в сільських умовах встигли народити семеро дітей. За сучасними звичаями, і одного цілком вистачило б, але тоді не було б мене, оскільки моя мама була третьою дитиною. І такі бабусі і дідусі є у кожного. Ще приклад, в Німеччині, яка є економічним локомотивом Європи, один із найнижчих в світі коефіцієнт народжуваності. Сьогодні уряд Німеччини здійснює масштабні заходи щодо виправлення ситуації, навіть надаючи чоловікам оплачувану відпустку по догляду за дітьми, але етнічний німець продовжує вимирати. Останній приклад. Я порахував, скільки дітей у сім’ях десяти найбагатших людей України. Так ось, двадцять найбільш забезпечених сімей подарували країні аж 20 дітей.. Так що не в грошах справа.

Що стосується репродуктивної можливості та здоров`я майбутніх дітей, то тут наше суспільство вбивають ВІЛ/СНІД, алкоголізм, наркоманія, ранній сексуальний старт, безладні інтимні зв’язки, аборти. Аналіз цих явищ свідчить, що медичних способів їх профілактики недостатньо, а рішення проблем лежить виключно в моральній площині, тобто в правильному вихованні. Свого часу, скільки ми не доводили «нашому великому другу» Табачнику, що розрив виховання і навчання дорого обходяться країні, результат був близький до нуля, а тут раптом з’являється команда, яку ні в чому не треба переконувати, оскільки її робота в питаннях виховання перевершує наші очікування. І наче Міністерством за пріоритет в освіті були вибрані не новомодні теорії, а національні інтереси. Спочатку Міністерство критично поставилося до дисципліни «Основи здоров’я», яка в підсумку перетворилася в якусь секс-просвіту. Потім почалося більш активне впровадження курсу «Основи християнської етики», а це взагалі безпрецедентний випадок в роботі Міністерства. Потім на новий рівень вийшли «Сімейні цінності»… і все раптово руйнується!

Виходить, що відбувається бездумне копіювання не притаманих нашій ментальності гендерних, сексуальних і ювенальних стандартів, тобто приведення молоді до стандартів окремих вулиць Амстердама. Ганьба! Руйнується Україна як Нація!

В одній із заповідей Іоанна Златоуста є чудова фраза: «Не можна змусити людину бути доброю без її волі». Так ось створити сім’ю людині теж не можна без її волі, саме тому духовна складова є основним фактором виходу з цього глухого кута. Створювати сім’ї, народжувати дітей і їх виховувати потрібно за бажанням і маючи необхідні знання. Створення сім’ї — це майже наука, і як будь-яку науку її треба засвоювати, питання тільки: де і як? Можна на вулиці, в сподіванні, що «життя саме всьому навчить», а можна в школі, спираючись на історичний досвід народу. Я за те, щоб наші діти учились цьому через предмет «Сімейні цінності», а ні методом спроб і помилок, ціною яких все частіше стає саме життя.

Давайте уявимо, що буде з нашим суспільством, якщо зосередити всю увагу виключно на компетенціях, вузькопрофільних знаннях  і комунікабельності на противагу всесторонньому вихованню, в тому числі, і сімейному.

Припустимо, хоча це і під великим питанням, ми створимо конкурентноспроможне покоління. Так ось, половина молодих людей (опитування показують, що бажаючих насправді до 70%) при першій можливості покинуть країну в пошуках гідних зарплат,  бо українським підприємствам не перебити грошима «PHILIPS» або «SIEMENS». Виїхавши, вони постараються закріпитися в країнах-роботодавців. Що може запропонувати наша держава, якщо інтереси як окремої людини, так і інтереси сім`ї в цілому не стали пріоритетом розвитку?  Вважайте, що держава вимерла. Але навіть якщо ніхто нікуди не поїде, це просто продовжить демографічну агонію на одне-два покоління.

Тому «Сімейні цінності» є не просто актуальними, а життєво необхідними у нашому з вами суспільстві. Великий педагог В. О. Сухомлинський взагалі вважав, що предмет «Любов, шлюб, сім’я, діти» має бути основним для старшокласників, тому, що фізиком або хіміком стане не кожен, а створювати сім’ю і виховувати дитину доведеться майже  всім.

Тепер щодо концептуальної основи курсу. Тут у авторів був вибір між традиційними духовно-моральними цінностями та гуманістичними і трансгуманістичними принципами, які суперечать цим цінностям.

Традиційні норми доволі прості: сім’я є союз чоловіка і жінки, заснований на любові; наявність сімейної ієрархії при взаємній повазі; функції чоловіка як захисника і здобувача, а жінки як матері і берегині домашнього вогнища; шанування дітьми своїх батьків і відповідальність останніх за їх виховання. Життя за цими правилами  допомагають будувати сімейне щастя, відтворення і спадкоємність поколінь. Хіба не цього ми бажаємо своїм дітям? Що нам ще треба при наших-то демографічних показниках, статистики щодо насилля та розлучень?

«Сімейні цінності» взяли за основу саме ці норми, що стало відповіддю авторів на корозію базових моральних цінностей.

Якщо взяти за основу гуманістичні і трансгуманістичні норми, то ми отримаємо: нівелювання чоловічих і жіночих якостей в гонитві за псевдофеміністською «рівністю»; одностатеві шлюби;   ДНК-конструювання людини від трьох і більше батьків; . Такий підхід сьогодні реалізують багато країн, але незалежно від їх матеріального рівня і географії результатом завжди було і буде вимирання. Наприклад, занепад Римської імперії багато в чому був обумовлений моральним розбещенням і подальшою демографічною кризою. Полібій в «Історії» свідчив: «Люди впали у великий блуд та зажерливість, і розкіш, і не одружилися, а якщо і одружилися, то не бажали виховувати народжених дітей». Крах багатьох держав став наслідком руйнування традиційних норм. І як тут не згадати висловлювання Канта: «Соціальні норми спрямовані на виживання людського роду». Якщо хто хоче спростувати концептуальну правильність «Сімейних цінностей», які взяли за основу соціальні норми виживання українського роду, спростуйте спочатку Канта. Тільки, будь ласка, без звинувачення його в гомофобії і сексизмі, як ви це любите.

Автори «Домостроя XXI века» дорікають «Сімейним цінностям» у відсталості, в прихильності ідеям Сухомлинського, Ушинського, Виготського.  Я взагалі помітив, що люди, які стоять на позиції сексуальної вседозволеності, люблять звинувачувати прихильників традицій у відсталості і неосвіченості,  демонструючи тим самим своє невігластво. Поцікавтеся історією Римської імперії часів Калігули, ви знайдете там і «вільне виховання», і секс-освіту, і теорію «гендеру».

Авторам «Сімейних цінностей» дорікають в сексизмі, в приниженні ролі жінки в сім’ї (ситуація коли дружина подає чоловікові чашку чаю), так, на мій погляд, це прояв любові, а не ознака гендерної нерівності. Тим більше, що багатьом жінкам вдається поєднувати громадську і державну роботу, і бути щасливою і реалізованою у сім`ї,  що зайвий раз підтверджує їх унікальність.

В «Сімейних цінностях» червоною ниткою прописано поняття: щастя, рівності, свободи вибору, любові, дружби, розвитку найкращих жіночих і найкращих чоловічих якостей, чесності, педагогіка гуманізму у вихованні майбутніх дітей і багато чого цікавого і корисного. Радив би критиканам все ж таки прочитати весь  посібник, а не деякі фрагменти.

І ще один момент. Під статтею «Домострой XXI века» не вказано прізвище автора, що говорить про її замовний характер. Точно так само відсутнє авторство в багатьох інтернет публікаціях, що підняли істерику з приводу сексизму та гомофобії, які нібито мають місце в даному курсі.

Хочу нагадати, що у кожної нормальної людини працює інстинкт самозбереження. Цей же інстинкт зобов’язаний працювати і в системі будівництва Держави, тому будь-який інтелектуальний продукт повинен розглядатися через призму збереження нації. З цієї точки зору «Сімейні цінності» бездоганні, і буде великим розчаруванням, якщо Міністерство освіти піде на поводу тих, хто, використовуючи іноземні гранди, ставить сексуальну свободу вище права України на історичну перспективу. В іншому випадку стандартів деяких вулиць Амстердама нам все-таки не уникнути.

http://rodkom.org/2016/7004.html
Бєляков С.Ю.
ВГО «Батьківський комітет України»

 

Оставьте комментарий