Ювенальна юстиція у Вінниці — діти сказали, що дівчаток посадили в машину тьотя, дядя і кудись повезли

22.09.2012 Распечатать запись

http://kazatin.com/Новини-Козятина/news/10244079

Повернувшись з аптеки, Володимир Поповський не застав удома внучок. У дворі діти сказали, що дівчаток посадили в машину тьотя, дядя і кудись повезли. Згодом чоловік дізнався, що внучок вивезли представники служби у справах дітей і міліції

— Я бачив машину, яка виїжджала з нашого двору, коли повертався з аптеки, — каже 64-річний Володимир Поповський. — Але не знав, що в салоні у цей час знаходяться Катя, Альона й Оксана. Пізніше вони розповіли, що просили зупинити машину, бо побачили мене, але їх не стали слухати.

«Добровільно ви б їх не віддали»

У міліції Володимиру Григоровичу сказали, що ніхто дітей не викрадав, їх відібрали у нього за рішенням суду. Чоловік одразу пішов до суду. Але там йому сказали, що такої справи не розглядали. Володимир Поповський написав заяву в прокуратуру про викрадення дітей. Потім ще раз звернувся до міліції. На цей раз його послали у службу у справах дітей.

— Ваших внуків відвезли у дитячий будинок, — сказала керівник служби у справах дітей Жмеринської міськради Наталія Церковна. — З вас зняте опікунство, тому діти тепер не ваші, а державні.

На запитання, чому внуків відібрали по-злодійськи, пані Церковна пояснила: «Добровільно ви б їх не віддали». Пенсіонер благав сказати, куди саме відвезли дівчаток, але чиновниця не відповіла, тільки повторювала, що тепер діти у кращих умовах.

Наступного дня увечері на мобільний сина пенсіонера, 26-річного Василя, подзвонили з невідомого номера. Хлопець одразу впізнав голос. Це була старшенька племінниця, 14-річна Оксанка. Дівчинка говорила пошепки. Сказала, що мобільні телефони у них відібрала тьотя. Подзвонити їй дала одна з дівчаток.

— Ми у Вінниці, — повідомила Оксанка. — Я запам’ятовувала, куди нас везли. Переїхали міст через річку. Потім піднялися вгору. Далі їхали вузенькою вуличкою і там на одному будинку я побачила табличку «Вулиця 1905 року». А тут, де ми зараз, написано «Притулок «Добро».

З самого ранку Володимир Григорович з сином вирушили до Вінниці. Діти із сльозами на очах міцно обійняли їх. Побачитися їм дозволили, але внучок не віддали.

— Ми до президента дійдемо, а дітей все одно повернемо, — каже Володимир. — Хоч Церковна каже, що ніколи вже мені їх не віддасть, хоч би я куди ходив, але ми це ще побачимо. Я їх з пелюшок виховував, разом з ними був у лікарні, коли хворіли, а мені тепер пояснюють, що вони не мої, а державні.

Четверту дитину народила в тюрмі

У Володимира Поповського життя склалося непросто. Більше тридцяти років відпрацював у локомотивному депо Жмеринського відділення залізниці. За праведні труди заробив тільки 2-кімнатну квартиру у «хрущовці».

П’ять років тому померла дружина Володимира. Одружувався з нею, коли в Тетяни вже була своя донька Наталія. Виховали її, видали заміж. Та молода жінка невдовзі після народження першої дитини залишила її, а сама подалася світ за очі. Згодом привела другу, потім третю дитину. А в 2006-му її позбавили материнських прав через те, що опинилася на п’ять років за гратами.

На час перебування Наталії у місцях позбавлення волі Володимир Григорович оформив опікунство над внучками. Рішення з цього приводу Жмеринська міськрада прийняла у березні 2008-го. Тільки з того часу держава почала виділяти кошти на утримання трьох дівчаток.

— До того ми годували й одягали їх за власні кошти, — каже він. — Тепер мені чиновники дорікають, що тримаюся, нібито не так за дітей, як за гроші, які дає держава.

Звідки вони знають, як нас звати?

З притулку «Добро» дівчаток перевезли у табір відпочинку під Вінницею. Дівчатка гралися разом з іншими дітками, не підозрюючи, що двоє незнайомих наближаються саме до них.

— Дядя й тьотя підійшли і почали називати нас по імені, — розповідала потім по телефону дідусеві Оксана. — А ми від того аж роти повідкривали. Думаємо, звідки вони знають, як нас звати?

Несподівані гості показали дівчаткам фотографії гарного будинку. Запитали, чи не хотіли б вони в ньому жити. На прощання сказали, що скоро приїдуть ще раз і вже тоді заберуть з собою. «А дідусь з нами поїде?» — запитала найменшенька.

— Дзвонять нам з табору і навперебій плачуть, — розповідає дядько дівчаток Василь. — Ледве заспокоїли дітей. Після того пішли в комісію у справах дітей, а нам там нічого не кажуть.

— У нас є кандидатура подружньої пари, які готові взяти під опіку сестричок, — каже керівник служби у справах дітей Жмеринської міськради Наталія Церковна. — Вони вже й навчання пройшли і сертифікат отримали. У Поповських нема умов для проживання дітей. У невеликій 2-кімнатній квартирі ще проживають дочка-інвалід і двоє синів.

Називають татом

— З відповіді прокуратури дізналися, що дітей забрали на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини виконкому Жмеринської міськради, — каже брат Володимира — Анатолій Поповський. — Але ж суд ще не позбавив маму дітей материнських прав. Без такого рішення комісія вчинила неправомірно. Фактично дітей викрали.

Володимир Григорович розуміє, що в його 64 роки повторно оформити опікунство йому не дозволять. А ось його син Василь має повне право претендувати на таку роль. Він уже почав збирати необхідні документи. Щоправда, у службі захисту дітей їх з батьком не пускають навіть на поріг.

— Ми прийшли дізнатися, які саме документи необхідні, а перед нами почепили табличку «Неприйомний день», — каже Василь.

У педколективі Жмеринської школи-інтернату, де раніше навчалися сестрички, шоковані тим, що їх відібрали у дідуся. Думку вчителів з цього приводу висловив директор школи Василь Дідковський:

— По закону, нібито правильно, бо хочуть поліпшити умови, але для чого руйнувати родинні зв’язки? Їх нічим не можна замінити. Та й дітей не запитали, чи хочуть вони до чужих людей. Виходячи з тих стосунків, які ми бачимо між дідусем і дівчатками, переконані, що їм не треба когось іншого.

Оксана Кукуть

керуючий партнер ТОВ «ЮК Право24»

— Діти особливо потребують дотримання прав на життя, свободу, захисту від жорсткого або принизливого поводження. Тому очевидно, що права дітей, як найбільш беззахисних громадян держави, перебувають під особливою охороною і наглядом. Зокрема, ст. 170 Сімейного кодексу передбачено, що у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У такому випадку, прокурор у семиденний термін має звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. У законодавстві немає чіткого визначення поняття «безпосередня загроза для життя або здоров’я дитини», тому повноваження надавати оцінку обставинам належить органам опіки і піклування або прокурору. В цьому випадку, точка зору державного органу не співпадає з баченням цієї ситуації родичами дітей. Але право прийняття рішення про відібранням дітей до постановлення рішення суду є в органу опіки і піклування та прокурора, інше питання, наскільки об’єктивно надана оцінка обставинам, що стали підставою для прийняття такого рішення.

Юлія Короцінська (26)

психолог

— Ситуація дійсно неоднозначна: дідусь і справді в літах, а дядькові свою сім’ю будувати треба. Проте діти — це не меблі, які можна взяти і переставити в інший куток. За сім’єю мав бути прикріплений соціальний працівник, який повинен допомагати та підтримувати дорослих у вихованні дітей і тільки коли ситуація стає складною, спільно приймається рішення, оптимальне для дітей.

Подібна ситуація — серйозна психологічна травма для дівчаток. І у новій родині їм буде непросто адаптуватися.

Так, умови бувають неідеальні і багато дітей живе у скруті. Але в даному випадку мова йде про штучну увагу, яка тільки шкодить психологічному здоров’ю дітей. Нехай сім’я живе у тісноті, але якщо в домі злагода і любов, то ніякі дорогі цяцьки чи чужі «тато» з «мамою» не стануть для них ріднішими. Чомусь ніхто не приходить до багатіїв чи супер-зірок, які покидають дітей на няньок, а самі їздять заробляти гроші. Їхні діти теж залишені без батьківського піклування.

Правозахисник юрист Шавлюк Олександр Вікторович

http://kazatin.com/Новини-Козятина/news/10244280

Так як з коментарів до цієї статті наші співгромадяни висловлюють не аби
яку зацікавленість та занепокоєння з приводу правомірності дій посадових
осіб служби у справах дітей та інших правоохоронних органів, які
зобов’язані стояти на сторожі правопорядку і прав людини вважаю за
необхідне дати власну правову оцінку ситуації, яка склалася.

Згідно ч. 5, ст. 170 Сімейного кодексу України (СКУ) положення
частин першої — третьої цієї статті про підстави відібрання дитини від
батьків застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона
проживає.

Тобто відібрати дитину мають право лише державні виконавці і
лише на підставі судового рішення, яке вступило в законну силу. Жоден
орган влади крім суду, в даному випадку, не має прав відбирати дитину
від особи з якою та проживає (дідуся).

Підстави для відібрання дитини є ті ж самі що і для позбавлення
батьківських прав, адже ч. 1 ст. 170 СКУ є відсильною і чітко зсилається
на пункти 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу.

Згідно п. 2-3, ч. 1, ст. 164 СКУ відібрати дитину так само як і
позбавити батьків батьківських прав можна лише з виключних на те підстав
коли особи які виховують дітей: ухиляються від виконання своїх
обов’язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є
хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів
експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Вище перелічені підстави для відібрання дитини за рішенням суду
є виключними і мають бути обґрунтовані доказами. В даному випадку дідусь
не зробив нічого такого, що перелічено у цій статті тим більше суд не
виносив жодного рішення з даного питання.

Отже вказані дії працівників служби в справах дітей є не лише
незаконними, а й явно злочинними, адже самоуправство вчинене службовою
особою є злочином передбаченим ст. 365 Кримінального кодексу України
«Перевищення влади або службових повноважень».

При правильному юридичному підході навіть попри небажання
правоохоронців порушити кримінальну справу домогтись її порушення все
таки можливо.

На даний час дідусю треба готовити позов до суду про визнання
дій чиновників незаконними та повернення дітей. Я впевнений, що суд буде
виграно.

Паралельно потрібно написати заяву про скоєння злочину до
прокуратури, яка має прийняти відповідне процесуальне рішення.
Для такої масивної юридичної роботи дідусю конче потрібен
досвідчений правозахисник (юрист, адвокат), адже людина не знаючи
тонкостей таких справ просто може її програти, а звернутися з таким
самим позовом до суду повторно буде неможливо.

Правозахисник юрист Шавлюк Олександр Вікторович:

Так як з коментарів до цієї статті наші співгромадяни висловлюють не аби
яку зацікавленість та занепокоєння з приводу правомірності дій посадових
осіб служби у справах дітей та інших правоохоронних органів, які
зобов’язані стояти на сторожі правопорядку і прав людини вважаю за
необхідне дати власну правову оцінку ситуації, яка склалася.

Згідно ч. 5, ст. 170 Сімейного кодексу України (СКУ) положення
частин першої — третьої цієї статті про підстави відібрання дитини від
батьків застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона
проживає.

Тобто відібрати дитину мають право лише державні виконавці і
лише на підставі судового рішення, яке вступило в законну силу. Жоден
орган влади крім суду, в даному випадку, не має прав відбирати дитину
від особи з якою та проживає (дідуся).

Підстави для відібрання дитини є ті ж самі що і для позбавлення
батьківських прав, адже ч. 1 ст. 170 СКУ є відсильною і чітко зсилається
на пункти 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу.

Згідно п. 2-3, ч. 1, ст. 164 СКУ відібрати дитину так само як і
позбавити батьків батьківських прав можна лише з виключних на те підстав
коли особи які виховують дітей: ухиляються від виконання своїх
обов’язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є
хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів
експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Вище перелічені підстави для відібрання дитини за рішенням суду
є виключними і мають бути обґрунтовані доказами. В даному випадку дідусь
не зробив нічого такого, що перелічено у цій статті тим більше суд не
виносив жодного рішення з даного питання.

Отже вказані дії працівників служби в справах дітей є не лише
незаконними, а й явно злочинними, адже самоуправство вчинене службовою
особою є злочином передбаченим ст. 365 Кримінального кодексу України
«Перевищення влади або службових повноважень».

При правильному юридичному підході навіть попри небажання
правоохоронців порушити кримінальну справу домогтись її порушення все
таки можливо.

На даний час дідусю треба готовити позов до суду про визнання
дій чиновників незаконними та повернення дітей. Я впевнений, що суд буде
виграно.

Паралельно потрібно написати заяву про скоєння злочину до
прокуратури, яка має прийняти відповідне процесуальне рішення.
Для такої масивної юридичної роботи дідусю конче потрібен
досвідчений правозахисник (юрист, адвокат), адже людина не знаючи
тонкостей таких справ просто може її програти, а звернутися з таким
самим позовом до суду повторно буде неможливо.

Отзывов (8) на статью «Ювенальна юстиція у Вінниці — діти сказали, що дівчаток посадили в машину тьотя, дядя і кудись повезли»

марина пишет:
23.09.2012 в 22:15

В голове не вмещается, как можно отобрать детей.Как? Потом суды, кто- то уже хочет усыновить. Всё быстро и организов.
Мне кажется, что за семьёй наблюдали, изучали, планировали отобрать.Ведь дети здоровые. Просто жуть!

Ответить

Мелания пишет:
24.09.2012 в 3:20

Вот и притулок»Добро»,

любуйтесь люди добрые:

http://www.youtube.com/watch?v=CTF9E7KodmI

Заодно,если у кого есть доступ на ютюб, дайте в комментариях ссылку на статью и фамилии украденных девочек.

http://www.youtube.com/watch?v=CTF9E7KodmI

Ответить

Мелания пишет:
24.09.2012 в 3:45

Вінницький притулок «Добро» (2 часть):

http://www.youtube.com/watch?v=-ZWt4Yj6Qqs

Итак. С чего начать. Поискав в интернете нашла вот
интересную инормацию:

«Состоялась встреча митрополита Симеона с руководством социальных служб г. Винницы и Винницкой области.Участники встречи обсудили направления сотрудничества Винницкой епархии и социальных служб области и города, участия духовенства и мирян в государственной программе «Приемная семья».»

http://www.orthodox.vinnica.ua/index.php?o=5689&l=1

Раз церковь и власти так близки в Виннице по-моему , можно начать с того что выйти на управляющего Винницкой епархией митрополита Винницкого и Могилёв-Подольского Симеона . Пусть свяжутся с девочками по телефону (в приюте)узнают как у них дела. Ну и дальше по обстановке.

Ответить

Мелания пишет:
24.09.2012 в 10:01

ТРК Вінниччина 2011 12 22 Притулок «Добро»(3 часть):
http://www.youtube.com/watch?v=tDprOfJZ5_s

є діти, які відали б усі подарунки — за одну батьківську любов.

Ответить

Мелания пишет:
24.09.2012 в 12:00

Оказывается дело уже тянется как минимум с начала сентября. Вот фото и видео от 6.09. 2012.

Сравните как похудела старшая девочка.

http://vikna.stb.ua/ua/news/2012/9/6/115553/

Ответить

Liz пишет:
28.09.2012 в 5:08

Какой беспредел! Детей выкрали среди бела дня…какие же твари…
Надо собирать подписи с требованием срочно вернуть детей. Сообщите телефоны, по которым звонить. Каждый по звонку и письму — помните, как Болотова вернули в семью? Именно потому, что общественное мнение всколыхнули, люди начали звонить ювенальщикам и те поняли, что их преступления видят и знают тысячи людей. Удобнее этим мразям действовать тайно. Привлечение внимания общественности не раз спасало семьи от ювенальщины. Надо требовать открытия уголовного дела о выкрадывании детей, наказания виновных и немедленного возвращения детей в семью.

Ответить

Liz пишет:
28.09.2012 в 5:11

Просьба к админу — выложите реквизиты и координаты — куда можно писать и звонить с требованием венуть детей. Надо размещать их на всех соответствующих сайтах.

Ответить

admin пишет:
28.09.2012 в 8:51

Поступили данные что детей вернули блягодаря вмешательству общественности.
Этот факт не проверен, у кого есть возможность подтвердить — скиньте информацию пожалуйста.

Ответить

 

Оставьте комментарий