Законопроекты об электронных документах подстрекают к государственной измене

23.08.2011 Распечатать запись

sistemaПеред Вами документ, составленный специалистами в области права, согласно которому народный депутат (и одновременно советник Президента Украины) Валерий Коновалюк фактом регистрации в аппарате Верховной Рады Украины законопроектов № 8178 от 01.03.2011 г. «Об использовании электронных социальных карточек при предоставлении и получении льгот, услуг, выплат и других социальных гарантий» и № 8507 от 13.05.2011 г. «О документах, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины» совершил следующие деяния, предусмотренные Уголовным Кодексом Украины:

1. Подстрекательство народных депутатов Украины к государственной измене (ч. 4 ст. 27 и ч. 1 ст. 111 УК Украины);

2. Предоставление народным депутатам Украины заведомо неправдивой информации о сути законопроектов (ч. 1 ст. 351 УК Украины).

Кроме того, принятие Верховной Радой Украины инициированных В. Коновалюком законопроектов создает благоприятные условия для совершения таких преступлений, как:

1. Незаконная торговля органами или тканями человека (ч. 4 ст. 143 УК Украины);

2. Похищение человека (ст. 146 УК Украины);

3. Нарушение неприкосновенности частной жизни (ст. 182 УК Украины);

4. Вымогательство (ст. 189 УК Украины);

5. Незаконные действия с платежными карточками и другими средствами доступа к банковским счетам (ст. 200 УК Украины);

6. Вмешательство в деятельность сотрудника правоохранительного органа (ст. 343 УК Украины);

7. Вмешательство в деятельность государственного деятеля (ст. 344 УК Украины);

8. Вмешательство в деятельность судебных органов (ст. 376).

Совершение всех перечисленных преступлений значительно облегчается:

а) внедрением документов, удостоверяющих личность, с бесконтактным электронным носителем (чипом), а также

б) созданием и функционированием реестра персональных данных граждан Украины, с помощью которого на основании размещенной там информации будет происходить оформление и выдача таких документов.

В интересах ВСЕХ граждан Украины не допустить принятия этих законопроектов.

Для этого нужно:

1) информировать людей — граждане Украины практически ничего об этих законопроектах не знают;

2) Распечатать предоставленный документ;

3) Собрать подписи под ним;

4) Отправить копии документа с подписями:

— Президенту Украины;

— Председателю Верховной Рады;

— Уполномоченному Верховной Рады Украины по правам человека;

— Генеральному прокурору Украины.

Времени осталось очень мало: законопроект № 8507 «О документах, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины» 5 июля 2011 года уже принят в первом чтении. Осенью депутаты соберутся на сессию и так же быстро, при нашем невмешательстве, примут его и во втором чтении.

Почти все депутаты фракции «Партия регионов» 5 июля 2011 года проголосовали за принятие в первом чтении законопроекта №8507 от 13.05.2011 г. «О документах, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины». Можно не сомневаться, что Президент Украины — почетный глава Партии регионов — подпишет принятый депутатами во втором чтении закон.

Тогда система электронного контроля заработает на полную мощность:

— все мы — те, кто примет электронные документы, — будем ежесекундно подконтрольны отечественным силовым структурам, а также соответствующим — заинтересованным — службам Евросоюза и США;

— все наши доходы и расходы будут ими контролироваться;

— всех неугодных новому порядку можно будет совершенно на законных основаниях внести в базу данных лиц, электронные карточки которых запрещены к обслуживанию в банках (согласно ст. 1 законопроекта №8178 называется «база стоп-лист»).

Отказ от электронных паспортов по законопроекту №8507 В. Коновалюка не предусмотрен в принципе. Это означает, что тот, кто не согласится их принять, по истечении срока действия паспорта старого образца автоматически лишается всех своих гражданских, политических, социальных, экономических, трудовых, культурных прав. У юристов это называется: «полное поражение в правах».

Эти выводы логически следуют из содержания законопроектов №8178 и №8507, которые продвигает В. Коновалюк. Не исключено, что он просто-напросто имеет материальную заинтересованность в принятии Верховной Радой Украины этих законопроектов.

Интересы, которые защищает «слуга народа» В. Коновалюк, — это:

— интересы Евросоюза, НАТО (а значит — США), Всемирного банка;

— интересы консорциума «ЕДАПС» и частных украинских банков.

Наши интересы, также как права и свободы, которые автоматически упраздняться с принятием его законопроектов, «слугу народа» В. Коновалюка не интересуют.

Все очень стремительно идет к переходу исключительно на безналичные расчеты, то есть только по электронным карточкам. Вот эти самые электронные социальные карточки и предлагает ввести В.Коновалюк своим лоббистским законопроектом от 1 марта 2011 года № 8178.

Другим своим лоббистским законопроектом — от 13 мая 2011 года № 8507 — В. Коновалюк предлагает уравнять по статусу электронную социальную карточку с паспортом гражданина Украины. Вот и вся схема.

Электронная социальная карточка будет обязательной для всех граждан Украины, включая детей. Она же станет равнозначной паспорту гражданина Украины.

Со временем только с ее помощью можно будет получать зарплату, оплачивать коммунальные счета и покупать в магазинах и на рынках.

Еще в прошлом году было принято Постановление Кабинета Министров Украины №878 от 29.09.2010 г. «Об осуществлении расчетов за проданные товары (предоставленные услуги) с использованием специальных платежных средств». Согласно ему, до 31.12.2011 г. в городах с населением более 25 тысяч человек во всех магазинах, заведениях общепита должны быть установлены устройства для считывания электронных карточек. Как указано в Постановлении, это касается всех субъектов хозяйствования, в том числе субъектов малого предпринимательства.

Это уже «первый звоночек». В дальнейшем — если логически поразмыслить — такие устройства будут установлены и по всем населенным пунктам с населением менее 25 тысяч человек. А потом наличный денежный оборот прекратится, потому что государству это якобы «накладно».

Отменить живые (наличные) деньги — в интересах банкиров. Чем больше денег проходит через банки, тем больше прибыль банкам.

Нас прижмут, как говорят, «к ногтю», а вот тогда мы начнем сетовать: за что ж это нам? чего ж мы раньше молчали?

ДЕЛАЙТЕ НЕОБХОДИМЫЕ ВЫВОДЫ КАК МОЖНО БЫСТРЕЕ!

Голові Верховної Ради України

Литвину В.М.

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5

від ______________________________________

адреса:___________________________________ _________________________________________

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Володимире Михайловичу!

На розгляд до Верховної Ради України подано наступні проекти Законів України:

1) № 8178 від 01.03.2011 р. «Про використання електронних соціальних карток при наданні та отриманні пільг, послуг, виплат та інших соціальних гарантій» (до Комітету ВРУ з питань соціальної політики та праці);

2) № 8507 від 13.05.2011 р. «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» (до Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин).

Крім того, законопроект № 8507 на засіданні Верховної Ради України 05 липня 2011 року вже прийнято у першому читанні.

Виходячи з аналізу законопроекту «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» (реєстр. № 8507), в ньому йдеться про запровадження нових зразків документів, за допомогою яких посвідчується особа та підтверджується громадянство України. Всі види документів, зазначені у ст. 8 законопроекту, міститимуть в собі імплантований безконтактний електронний носій (чип), на який будуть вноситися персональні дані власника документа.

У ч. 5 ст. 10 проекту № 8507 вказується про запровадження документів у формі книжечки з імплантованим безконтактним електронним носієм. Таким документом згідно ч. 2 ст. 26 є зокрема документ, що посвідчує особу військовослужбовця.

Частиною 6 статті 10 законопроекту № 8507 закріплено положення про те, що «бланки документів у формі картки… повинні містити безконтактний електронний носій інформації». При цьому до числа документів, які планується виготовляти у формі картки, належать:

— паспортна картка (ч. 4 ст. 12);

— посвідчення громадянина України (ч. 4 ст.13);

— соціальне посвідчення (ч. 2 ст. 21);

— посвідчення застрахованої особи (ч. 2 ст. 22);

— пенсійне посвідчення (ч. 2 ст. 23);

— посвідчення особи з інвалідністю (ч. 2 ст. 24);

— посвідчення водія (ч. 2 ст. 25).

Перелічені види документів не можуть бути використані для виїзду за кордон. Тим часом, як План дій з лібералізації візового режиму з ЄС, наданий Україні, так і указ Президента України від 22.04.2011 р. № 494 (щодо затвердження Національного плану з виконання вищевказаного Плану дій, отриманого від ЄС) передбачає внесення персональних даних власника документа на безконтактний електронний носій лише у «закордонні паспорти».

Ані План дій від ЄС, ані указ Президента України нічого не говорять про потребу у запровадженні внутрішньодержавних документів, що посвідчують особу, одного зразка з документами, що дають право виїзду за кордон.

Тобто йдеться виключно про вітчизняну законодавчу ініціативу щодо наявності безконтактного електронного носія в усіх документах. Дана ініціатива належить авторам законопроекту № 8507 — народним депутатам України Коновалюку В.І., Зарубінському О.О., Мойсику В.Р., Бережній І.Г., Буджераку О.О.

Але така ініціатива за своїми наслідками є злочинною.

Сутність законопроекту № 8507 полягає у декількох принципових моментах.

1) На законодавчому рівні закріплюються засади функціонування в Україні Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування (ДІС). ДІС формується з 1996 року, спочатку під назвою — Єдина державна автоматизована паспортна система. Одним з принципів, на яких будувалася ДІС, є взаємодія з базами даних інших інформаційних систем, як вітчизняних, так і іноземних.

Дійсно, аналіз архітектурної будови ДІС1 свідчить про те, що вона із самого початку формувалася із розрахунком бути в майбутньому приєднаною до Шенгенської інформаційної системи (SIS) в якості її структурного елементу. Зверніть увагу: навіть абревіатури співзвучні!

Але до змісту поняття «бази даних іноземних інформаційних систем» входять не лише бази даних Європейського Союзу. Отже, персональні дані наших громадян можуть бути передані до будь-якої іншої держави світу.

Принцип взаємодії з базами даних іноземних інформаційних систем означає можливість для уповноважених органів іноземних держав, зокрема спецслужб, на законних підставах отримувати персональні дані громадян України та здійснювати їх автоматизовану обробку, що суперечить ст. 32 Конституції України.

В базі даних ДІС акумулюються персональні дані як громадян України, так і іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні.

Дані вноситимуться до ДІС за порядковим номером, який є єдиним з ідентифікаційним номером фізичної особи — платника податків. Цей «порядковий номер запису в ДІС», згідно законопроекту № 8507 обов’язково записується на безконтактний електронний носій.

Перелік персональних даних, що вносяться до ДІС, є достатньо широким.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. 132-р інформацію до бази даних ДІС надають:

  1. Органи реєстрації актів цивільного стану (Мін’юст України);

  2. Дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном (МЗС України);

  3. Служба громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (МВС України);

  4. Адміністрації вищих навчальних закладів (МОН України);

  5. Органи і установи виконання покарань та слідчі ізолятори (Державний департамент України з питань виконання покарань);

  6. Військові комісаріати (Міноборони України);

  7. Пункти пропуску через державний кордон (Адміністрація Держприкордонслужби України);

  8. Суди загальної юрисдикції (Державна судова адміністрація України).

Фактом внесення до переліку документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, — соціального посвідчення, посвідчення застрахованої особи, пенсійного посвідчення (ст.ст. 21-23 законопроекту № 8507) створюються умови для внесення до бази даних ДІС додаткової персональної інформації про особу.

Ця інформація стосується:

При цьому необхідно наголосити на тому, що згідно Концепції створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 р. № 1500, персональна інформація буде долучатися до електронного файлу-справи особи:

Отже, крім даних від вказаних вище 8 міністерств і відомств до Головного обчислювального центру ДІС2 стікатиметься персональна інформація на кожного громадянина — власника картки:

а) про товари, куплені за допомогою електронної картки, де і коли їх було куплено;

б) про проїзд на громадському транспорті за допомогою картки: скільки разів на день, напрямки маршруту, час посадки і висадки з транспорту;

в) про оплату за квартиру, за воду, за газ і електроенергію;

г) про взяті в банках кредити, про наявні борги;

д) про наявність полісу соціального медичного страхування;

е) про стан здоров’я (згідно даних в Єдиній системі обліку інформації охорони здоров’я3).

Наявність у законопроекті № 8507 статей 21, 22, 23 дає підстави пов’язати між собою законопроекти № 8507 «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» і № 8178 «Про використання електронних соціальних карток при наданні та отриманні пільг, послуг, виплат та інших соціальних гарантій»:

— у законопроектів один і той самий головний ініціатор — В. Коновалюк;

— пропоновані до запровадження документи поширюватимуться на всіх громадян України;

— як за законопроектом № 8178, так і за законопроектом № 8507 документи мають безконтактний електронний носій.

2) Інформація, записана на безконтактному електронному носієві, може бути зчитаною дистанційно за допомогою глобальних навігаційних супутникових систем. Такі можливості є вже і в Україні. Але — що небезпечніше — такі можливості є в руках компетентних органів іноземних держав, зокрема Європейського Союзу (який і вимагає від України запровадження документів з безконтактним електронним носієм).

Отже, усі перелічені в законопроектах види документів матимуть безконтактний електронний носій. Разом із наявністю ДІС це створює загрозу суверенітету, обороноздатності, економічній та інформаційній безпеці України.

Вважаємо за необхідне вказати на те, що у випадку прийняття вказаних законопроектів народні депутати України, які проголосують за їх прийняття, автоматично стають суб’єктами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України («Державна зрада»).

Що стосується ініціаторів законопроектів № 8178 від 01.03.2011 р. та № 8507 від 13.05.2011 р. — народних депутатів України, їх дії вже з моменту реєстрації цих законопроектів у Верховній Раді України утворюють склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 і ч. 1 ст. 111 КК України (підбурення до державної зради).

В свою чергу, дії Коновалюка В.І. слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених:

1) ч. 4 ст. 27 і ч. 1 ст. 111 КК України (підбурення народних депутатів України до державної зради);

2) ч. 1 ст. 351 КК України (надання народному депутату України завідомо неправдивої інформації).

Окрім того, слід обов’язково зазначити, що створення та функціонування ДІС та запровадження документів з безконтактним електронним носієм, що здійснюється шляхом прийняття розглядуваних законопроектів В. Коновалюка створює сприятливі умови для скоєння наступних діянь, передбачених Кримінальним Кодексом України:

1) Незаконна торгівля органами або тканинами людини (ч. 4 ст. 143 КК України).

Наявність у базі персональних даних інформації про стан здоров’я громадян пожвавить діяльність так званих «чорних трансплантологів».

2) Викрадення людини (ст. 146 КК України).

Знов-таки можливе викрадення людини (у тому числі на замовлення) «на органи». Крім того, база персональних даних містить інформацію про доходи громадян. Таким чином, можна обирати жертву для майбутнього вимагання.

3) Порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК України).

Ст. 32 Конституції України передбачає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Розглядувані законопроекти передбачають створення та функціонування єдиного загальнодержавного електронного реєстру фізичних осіб, у відповідності до якого громадянам України, іноземним громадянам та особам без громадянства видаватимуться машинозчитувані документи, що посвідчують особу. Таким реєстром сьогодні є база даних Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування (про неї прямо вказується у законопроекті № 8507).

Згідно пункту 9 Висновку спеціалістів Інституту електродинаміки НАН України з питань, пов’язаних з ідентифікаційним номером платника податків і технічними аспектами його використання: «Збирання та передача інформації в базу даних здійснюється через мережу Інтернет, що дає можливість скористатися нею будь ким» (експертизу було ініційовано народним депутатом України В. Колесніченком).

4) Вимагання (ст. 189 КК України).

База персональних даних міститиме в собі конфіденційну інформацію про кожного громадянина України.

Отже, зацікавлені особи — поодинокі зловмисники або навіть кримінальні структури — зможуть заволодіти конфіденційною інформацією про особу і використати її в тому числі з метою шантажування даної особи.

5) Незаконні дії з платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків (ст. 200 КК України).

Конфіденційна інформація про особу може бути також використана з метою викрадення коштів особи з її банківського рахунку (адже електронна соціальна картка містить у собі платіжний додаток).

6) Втручання у діяльність співробітника правоохоронного органу (ст. 343 КК України),

7) Втручання у діяльність державного діяча (ст. 344 КК України),

8) Втручання у діяльність судових органів (ст. 376 КК України).

На будь-якому документі, що посвідчує особу, нового зразка буде розміщено безконтактний електронний носій — чип радіочастотної ідентифікації (RFID-чип). Отже, інформацію з документа може бути зчитано не лише карт-рідером (засобом зчитування інформації з чипа), але й дистанційно, тобто з певної відстані.

Згідно тверджень фахівців, несанкціоноване зняття інформації з безконтактного електронного носія є елементарним. Зняття інформації, записаної в RFID-чип документа, з літака або із супутника є цілком можливим.

Якщо потерпілим від злочину буде високопоставлена посадова особа — шкоду може буде заподіяно національним інтересам: конфіденційна інформація щодо зазначених у ст.ст. 343, 344, 376 КК України може бути використана з метою примусити зазначених осіб до прийняття рішень, що однозначно будуть на користь іноземним державам, вороже налаштованим проти України.

На підставі усього викладеного вимагаємо:

1. Якомога найшвидшого розгляду і вирішення по суті питань, порушених у зверненні до Вас:

1.1. Зняття з розгляду у Верховній Раді України проектів Законів України:

а) № 8178 від 01.03.2011 р. «Про використання електронних соціальних карток при наданні та отриманні пільг, послуг, виплат та інших соціальних гарантій»;

б) № 8507 від 13.05.2011 р. «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України»;

1.2. Вирішення питання стосовно надання Верховною Радою України згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів — авторів законопроектів №№ 8178 і 8507:

1) Коновалюка В.І. (реєстр. № 83);

2) Гриневецького С. Р. (реєстр. № 432);

3) Гайдаєва Ю.О. (реєстр. № 408);

4) Зарубінського О.О. (реєстр. № 444);

5) Мойсика В.Р. (реєстр. № 374);

6) Бережну І.Г. (реєстр. № 150);

7) Буджерака О.О. (реєстр. № 273).

Відповідні інформаційні матеріали зібрано і найближчим часом буде передано до Генеральної прокуратури України у вигляді заяви про вчинені злочини для вирішення питання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

2. Недопущення в подальшому реєстрації у Верховній Раді України законопроектів подібного змісту.

Вважаємо за необхідне окремо наголосити, що один із співавторів законопроекту № 8507 народний депутат О.О. Зарубінський ще 2005 року подавав аналогічний за предметом регулювання проект Закону України «Про паспорт громадянина України та інші документи, що посвідчують особу і підтверджують громадянство України» (реєстр. № 7384-2 від 25.05.2005 р.). У Висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України щодо цього законопроекту вказувалося наступне:

«Законопроектом пропонується фіксувати у посвідчені громадянина України його персональний номер (стаття 35 проекту). На наш погляд, необхідності у цьому немає. Крім того, прийняття цієї норми може призвести до соціальної напруженості серед населення України як це було з ідентифікаційним кодом».

Додаток 1

Інформаційно-аналітичні матеріали стосовно

підбурення до державної зради народних депутатів України

(ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України)

Згідно ч. 1 ст. 111 КК України державною зрадою є діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, обороноздатності, економічній чи інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Державна зрада в цьому випадку полягатиме:

1) у голосуванні народних депутатів України за прийняття законопроектів «Про використання електронних соціальних карток при наданні та отриманні пільг, послуг, виплат та інших соціальних гарантій» (реєстр. № 8178) і/або «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» (реєстр. № 8507) та

2) у підписанні Головою Верховної Ради України прийнятих законів у відповідності до ч. 1 ст. 94 Конституції України.

Вказаними діяннями утворюється загроза заподіяння шкоди суверенітету, обороноздатності, економічній та інформаційній безпеці України, що є об’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Таким чином, голосування народних депутатів Верховної Ради України за прийняття вказаних законопроектів необхідно кваліфікувати:

1) як діяння, що утворює загрозу заподіяння шкоди суверенітету держави:

Суверенітет України — це невід’ємне право держави України самостійно вирішувати всі питання внутрішньої та зовнішньої політики, без будь-якого втручання ззовні. Це повна незалежність нашої держави в її внутрішніх справах та в провадженні нею зовнішньої політики. Державний суверенітет властивий всім без винятку державам незалежно від рівня економічного розвитку, політичної самостійності, участі в міжнародних організаціях та в міжнародному спілкуванні. Суверенітет України є одним із конституційних принципів існування держави. Ст. 5 Конституції України проголошує, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Суверенітет нашої держави знаходить своє відображення і в тому, що всі органи державної влади та державного управління в центрі й на місцях вирішують усі питання господарського, культурного та політичного розвитку в межах компетенції без якого б то не було іноземного втручання.

В свою чергу, прийняття вказаних законопроектів, з огляду на створення загальнодержавної бази персональних даних громадян України і можливість доступу до неї представників відповідних служб іноземних держав та міжнародних організацій, робить можливим втручання з їх боку у вирішення питань господарського, політичного розвитку України;

2) як діяння, що утворює загрозу заподіяння шкоди обороноздатності держави:

Обороноздатність України — це ступінь підготовленості держави до захисту від агресії інших держав. Обороноздатність є сукупністю військового, економічного, науково-технічного, соціального і морального потенціалів.

Оборона України відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Частиною 5 статті 10 законопроекту № 8507 «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» окрім документів у вигляді картки передбачено запровадження документів у формі книжечки з імплантованим безконтактним електронним носієм. Таким документом згідно ч. 2 ст. 26 законопроекту № 8507 є документ, що посвідчує особу військовослужбовця.

Отже, всім військовослужбовцям в Україні буде видано такий документ, і всі військовослужбовці будуть — оскільки зобов’язані — носити його постійно із собою.

Це ставить під загрозу національну безпеку України, в першу чергу — з точки зору забезпечення безпеки особового складу Збройних Сил України, а також і особового складу спецслужб України. Наявність можливості визначення місцерозташування цього документу з використанням ГНСС дозволить забезпечити відповідно визначення місцерозташування оперативного шикування угруповань Збройних Сил України.

Таким чином, запровадження документа, що посвідчує особу військовослужбовця, цілком очевидно означає підрив обороноздатності України.

Але якщо навіть із законопроекту № 8507 буде видалено відповідні статті, що стосуються запровадження документа, що посвідчує особу військовослужбовця, все одно за законопроектом № 8178 здійснюватиметься запровадження електронних соціальних карток, які поступово мають отримати усі громадяни України, і в тому числі військовослужбовці. Знов-таки, запровадження електронних соціальних карток спричинить шкоду обороноздатності держави;

3) як діяння, що утворює загрозу заподіяння шкоди економічній безпеці держави:

Економічна безпека — це стан системи економічних відносин між суб’єктами господарювання (виробниками і споживачами), індивідами, державними інститутами як у рамках національної економіки, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності, що забезпечує можливість повної їх реалізації і захищеність життєво важливих економічних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз через досягнення збалансованості інтересів кожного з учасників відносин шляхом оптимального співвідношення з інтересами інших суб’єктів господарювання.

Запровадження єдиної загальнодержавної бази персональних даних фізичних осіб, передусім громадян України (в рамках створення Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування) загрожуватиме економічній безпеці України.

Відповідно до пунктів 9-10 «Висновку з питань, пов’язаних з ідентифікаційним номером платника податків і технічними аспектами його використання», підготовленого спеціалістами Інституту електродинаміки НАН України: «Збирання та передача інформації в єдину базу даних здійснюється через мережу Інтернет, що дає можливість скористатися нею будь-ким. Існування єдиної бази даних та несанкціонований доступ до неї дасть представлення про економічну ситуацію в країні та можливість підірвати і (або) зруйнувати економіку України в цілому зацікавленою країною»;

4) як діяння, що утворює загрозу заподіяння шкоди інформаційній безпеці держави:

Інформаційна безпека України — одна із складових національної безпеки. Інформаційна безпека включає зокрема:

— збереження права власності держави на стратегічні об’єкти інформаційної інфраструктури України;

— охорону державної таємниці, а також інформації з обмеженим доступом, що є об’єктом права власності або об’єктом лише володіння, користування чи розпорядження державою;

— створення загальної системи охорони інформації, зокрема охорони державної таємниці, а також інформації з обмеженим доступом.

Відповідно, запровадження єдиного державного реєстру фізичних осіб та видача машинозчитуваних документів з безконтактним електронним носієм, негативно впливатиме на кожен з перелічених аспектів інформаційної безпеки держави.

Наприклад, створення загальної системи охорони інформації, зокрема охорони державної таємниці, а також інформації з обмеженим доступом здійснюється відповідно до численних законів України, а саме:

— «Про інформацію»;

— «Про захист інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах»;

— «Про криптографічний захист інформації»;

— «Про державну таємницю»;

— «Про захист персональних даних» тощо.

І всі ці закони будуть систематично порушуватися із запровадженням описаної вище системи електронних документів.

З об’єктивної сторони державна зрада полягає зокрема у наданні іноземній державі, іноземній організації або її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.

Підривна діяльність — це різновид боротьби, яка здійснюється недружніми Україні державами, їх розвідувальними та іншими спеціальними службами, партіями, злочинними елементами, що умисно діють на території України на шкоду суверенітетові, обороноздатності, економічній та інформаційній безпеці України.

Прийняття законопроектів № 8178 та № 8507 якраз є актом допомоги іноземній державі (ЄС) та іноземним організаціям (НАТО, Світовий Банк) у проведенні підривної діяльності проти України.

Отже, прийняття законопроектів № 8178 та № 8507 слід кваліфікувати як діяння, вчинене в інтересах іноземної організації (Світового Банку), а прийняття законопроекту № 8507 — додатково кваліфікувати, як діяння, що вчинене в інтересах іноземної держави (Європейського Союзу) та іноземної організації (НАТО).

Вказане вище підтверджується:

1) пунктом 64 Розпорядження КМ України від 14 червня 2010 р. № 1228-р «Про затвердження Плану заходів щодо виконання Річної національної програми співробітництва Україна — НАТО на 2010 рік», де зазначено:

«Підготувати і затвердити умови запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС з визначенням критеріїв, виконання яких дасть змогу скасувати візовий режим з державами — членами ЄС», що передбачає «здійснення заходів у рамках структурованого безвізового діалогу Україна — ЄС відповідно до домовленостей, досягнутих за результатами Саміту Україна — ЄС (4 грудня 2009 р., м. Київ)»;

2) пунктом 5 Пояснювальної записки до законопроекту від 01.03.2011 р. № 8178 «Про використання електронних соціальних карток при наданні та отриманні пільг, послуг, виплат та інших соціальних гарантій», де вказується:

«Крім коштів Державного і місцевих бюджетів фінансування доцільно проводити за рахунок коштів Світового банку, передбачених на реалізацію Проекту «Удосконалення системи соціальної допомоги», зважаючи, що метою цього проекту є сприяння в досягненні значного підвищення ефективності системи соціальної допомоги України шляхом максимального спрощення процедури надання допомоги та більш адресного її спрямування. Створення єдиної інформаційно-аналітичної системи обліку та управління коштами соціальної сфери і запровадження електронної соціальної картки повною мірою відповідає меті Проекту «Удосконалення системи соціальної допомоги» та частково може бути профінансовано з даного джерела».

3) пунктом 1 Пояснювальної записки до законопроекту від 13.05.2011 р. № 8507 «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України»:

«22 листопада 2010 року, у м. Брюссель на самміті Україна — Європейський Союз було схвалено План дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

Президентом України з метою створення умов для запровадження безвізового режиму короткострокових поїздок громадян України до держав — членів Європейського Союзу 22 квітня 2011 року затверджено План дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

План дій, як передумова для отримання Україною лібералізованого візового режиму з країнами ЄС, передбачає одним із першочергових заходів прийняття законодавчих актів щодо запровадження документів України для виїзду за кордон з електронним носієм біометричної інформації відповідно до стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (ІCАО) із забезпеченням на належному рівні захисту персональних даних.

З метою виконання прийнятих Президентом України рішень розроблено, підготовлено і пропонується до прийняття цей проект Закону України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України»».

Народні депутати, що голосуватимуть за прийняття вказаних законопроектів, стануть суб’єктами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада).

Ініціатори законопроектів № 8178 і 8507 з моменту їх реєстрації у Верховній Раді України є суб’єктами злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 і ч. 1 ст. 111 КК України (підбурення до державної зради).

Підбурювачем до злочину згідно ч. 4 ст. 27 КК України є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

За суб’єктивною стороною дії ініціатора законопроектів Коновалюка В.І. характеризуються прямим умислом. Маючи науковий ступінь доктора економічних наук, Коновалюк В.І. не міг не передбачати, які наслідки може потягти за собою прийняття вказаних законопроектів — хоча б для економіки України.

Всі вищевказані ризики (заподіяння шкоди суверенітетові, обороноздатності, економічній та інформаційній безпеці держави) мали б бути враховані авторами законопроектів № 8178 та № 8507 і, власне, головним його ініціатором В.І. Коновалюком.

І, найважливіше, всі ці ризики не могли залишитися непоміченими авторами даного законопроекту.

Крім того Коновалюк В.І. усвідомлює, що:

1) подаючи до парламенту законопроект № 8178 «Про використання електронних соціальних карток…», він діє в інтересах іноземної організації (Світового банку);

2) подаючи до парламенту законопроект № 8507 «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України», він діє в інтересах іноземної держави (Європейського Союзу).

Звідси слідує наявність прямого умислу в діях В.І. Коновалюка щодо підбурення народних депутатів України до державної зради.

Насамкінець, злочин, який скоїв В. Коновалюк, спричинить — крім зазначеного — тяжкі наслідки у вигляді порушення основних конституційних прав громадян, що є обставиною, яка обтяжує покарання. Отже, дії Коновалюка В.І. підлягають додатковій кваліфікації за п. 5 ч. 1 ст. 67 КК України.

Злочин, який вчинив В. Коновалюк, скоєно за попередньою змовою групою осіб, що також є обставиною, яка обтяжує покарання:

— законопроект «Про використання електронних соціальних карток при наданні та отриманні пільг, послуг, виплат та інших соціальних гарантій» (реєстр. № 8178) поданий до ВРУ Коновалюком В.І. у співавторстві з народними депутатами Гриневецьким С.Р. і Гайдаєвим Ю.О.;

— законопроект «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» (реєстр. № 8507) поданий до ВРУ Коновалюком В.І. у співавторстві з народними депутатами Зарубінським О.О., Мойсиком В.Р., Бережною І.Г., Буджераком О.О.

Отже, дії В. Коновалюка підлягають додатковій кваліфікації ще й за п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України.

Додаток 2

Інформаційно-аналітичні матеріали стосовно

надання завідомо неправдивої інформації

народним депутатам України

(ч. 1 ст. 351 КК України)

13 травня 2011 року В.І. Коновалюком було зареєстровано в апараті ВРУ проект Закону України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» (реєстр. № 8507).

Разом із текстом законопроекту В.І. Коновалюком було подано необхідні супровідні документи, в числі яких і Пояснювальну записку до зазначеного проекту Закону України. Окремі розділи Пояснювальної записки містять у собі завідомо неправдиву інформацію, що у сукупності з іншими ознаками утворює склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 351 КК України.

По-перше, у розділі 5 Пояснювальної записки «Фінансово-економічне обґрунтування» вказується зокрема, що «прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України».

По-друге, у розділі 6 Пояснювальної записки «Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту» вказується таке: «Прийняття законопроекту забезпечить механізм реалізації конституційних прав фізичних осіб на заборону втручання в особисте i сімейне життя, інших прав i свобод людини i громадянина».

Ці твердження В.І. Коновалюка є такими, що не відповідають дійсності з наступних підстав.

1. Прийняття законопроекту неодмінно потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки:

а) розділом V законопроекту встановлено, що Паспортні картки в обов’язковому порядку отримуються громадянами, народженими після 31 грудня 2011 року (п. 2) і пропонується встановити, що за видачу громадянам паспортної картки вперше державне мито не стягується (п. 4). Отже, весь тягар щодо компенсації нестягнутого державного мита за вперше видані паспортні картки лягає саме на Державний бюджет України;

б) за результатами розгляду Верховною Радою України 14 червня 2011 року законопроекту № 8507 «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» його було прийнято у першому читанні. Одночасно з ним розглядався урядовий законопроект № 8507-1, який має аналогічну назву та предмет регулювання. Разом із тим, у пункті 4 Пояснювальної записки до законопроекту № 8507-1 зазначається, що «прийняття Закону потребуватиме додаткових фінансових витрат».

Слід наголосити на тому, що законопроект № 8507-1 було розроблено досвідченими фахівцями Міністерства юстиції України, а після цього розглянуто і затверджено на засіданні Кабінету Міністрів України. Отже, члени уряду України, напевно, мали якісь підстави для твердження, що все ж таки «прийняття закону потребуватиме додаткових фінансових витрат».

2. Замість забезпечення «механізму реалізації конституційних прав фізичних осіб на заборону втручання в особисте i сімейне життя» прийняття законопроекту № 8507 ставить під загрозу як реалізацію, так і власне існування зазначених конституційних прав.

Згідно пункту 9 Висновку спеціалістів Інституту електродинаміки НАН України з питань, пов’язаних з ідентифікаційним номером платника податків і технічними аспектами його використання: «Збирання та передача інформації в базу даних здійснюється через мережу Інтернет, що дає можливість скористатися нею будь ким».

Отже, зацікавлені особи — поодинокі зловмисники або навіть кримінальні структури — зможуть заволодіти конфіденціальною інформацією про особу, наприклад, з метою її шантажування.

Конфіденційна інформація про особу може бути також використана з метою викрадення коштів особи з її банківського рахунку (адже соціальне посвідчення містить у собі платіжний додаток).

На будь-якому документі, що посвідчує особу, нового зразка буде розміщено безконтактний електронний носій — чип радіочастотної ідентифікації (RFID-чип). Інформацію з такого документа може бути зчитано не лише карт-рідером (засобом зчитування інформації з чипа), але й дистанційно, тобто з певної відстані.

Згідно тверджень фахівців, несанкціоноване зняття інформації з безконтактного електронного носія є елементарним. Зняття інформації, записаної в RFID-чип документа, з літака або із супутника є цілком можливим.

Не випадково в Україні (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 р. № 834) створюється Державна інтегрована інформаційна система забезпечення управління рухомими об’єктами (скорочено — ДІІС). Складовою ДІІС є Система координаційно-навігаційного забезпечення України (СКНЗУ), яка формується спеціалістами Державного космічного агентства України (ДКАУ).

За даними співробітників ДКАУ, станом на сьогодні покриття території України сигналами глобальних навігаційних супутникових систем складає практично 100 %.

Отже, прийняття Верховною Радою України законопроекту № 8507 є фактично створенням умов для порушення права громадян на недоторканність приватного життя

Таким чином, фактом подачі до Верховної Ради України у числі супровідних документів Пояснювальної записки до законопроекту № 8507 — В.І. Коновалюк вчинив діяння, передбачене ч. 1 ст. 351 КК України (надання народним депутатам України завідомо неправдивої інформації щодо запропонованого законопроекту).

Суспільна небезпечність злочину полягає у тому, що він посягає на авторитет органів державної влади, на загальні засади та порядок здійснення ними своїх функцій.

Безпосереднім об’єктом злочину, скоєного В.І. Коновалюком, є нормальна діяльність органів державної влади, їх представників.

Об’єктивна сторона злочину, скоєного В.І. Коновалюком, виражається у перешкоджанні діяльності народних депутатів України, а саме у наданні їм завідомо неправдивої інформації.

В.І. Коновалюк є народним депутатом України, тобто службовою особою, отже, він є суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 351 КК України.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини.

Точніше, в діях В.І. Коновалюка наявний прямий умисел.

Своїм законопроектом В.І. Коновалюк підтримує інтереси Європейського Союзу, які в частині створення та функціонування автоматизованої бази персональних даних фізичних осіб загальнодержавного масштабу (ДІС) та запровадження документів, що посвідчують особу, з безконтактним електронним носієм інформації однозначно суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України.

ДІС із самого початку планувалася з урахуванням принципу взаємодії з базами даних іноземних інформаційних систем. Інакше кажучи, база персональних даних громадян України в рамках ДІС буде у розпорядженні відповідних служб Європейського Союзу на законних підставах.

Згідно ч. 6 ст. 10, ч. 4 ст. 14, ч. 4 ст. 15, ч. 3 ст. 16, ч. 4 ст. 17, ч. 2 ст. 26 законопроекту № 8507 документи, що посвідчують особу громадянина України, обов’язково містять безконтактний електронний носій інформації.

За умови запровадження вказаних документів елементарно (з технічної точки зору) забезпечуються нічим не обмежені можливості контролювання кожного громадянина України, а саме:

— контролю фінансових транзакцій, здійснюваних громадянами України;

— контролю переміщень громадян з такими документами при собі як по території України, так і за кордоном.

Всі ці ризики мали б бути враховані авторами законопроекту № 8507 і, власне, головним його ініціатором В.І. Коновалюком. І, найважливіше, всі ці ризики не могли залишитися непоміченими авторами даного законопроекту.

При всьому цьому В.І. Коновалюк наполягає на тому, що прийняття законопроекту № 8507 забезпечить «механізм реалізації конституційних прав фізичних осіб на заборону втручання в особисте i сімейне життя, інших прав i свобод людини i громадянина», що є завідомо неправдивою інформацією, як вище було доведено.

Звідси слідує наявність прямого умислу в діях В.І. Коновалюка щодо надання завідомо неправдивої інформації народним депутатам України стосовно сутності законопроекту № 8507.

1Концептуальні засади будови ДІС (ЄДАПС) містяться відповідно у постанові КМУ від 20.01.1997 р. «Про затвердження Концепції створення Єдиної державної автоматизованої системи» та у розпорядженні КМУ від 17.06.2009 р. № 711-р «Про схваленні Концепції розвитку Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування».

2 Положення про Головний обчислювальний центр Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування було затверджене ще постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 р. № 573.

3 Єдина система обліку інформації охорони здоров’я України запроваджується відповідно до ст. 6 проекту Закону України «Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування в Україні» (реєстр. № 4744 від 30.06.2009 р.). Законопроект включено до порядку денного постановою Верховної Ради України від 01.02.2011 р. № 2951-VI. Одним із ініціаторів законопроекту знов-таки є В. Коновалюк.

Отзывов (6) на статью «Законопроекты об электронных документах подстрекают к государственной измене»

Liz пишет:
23.08.2011 в 20:50

Торопятся «холуи» быстрее порадовать своих «хозяев» из мирового правительства — отрапортовать о построении электронного ГУЛАГа в Украине.

Среди членов украинского правительства и высших военных чинов более 300 массонов, в т.ч. Азаров и Литвин. А массоны, как известно, дают клятву при любых обстоятельствах бесприкословно подчиняться своему руководству. Так что «государственная измена» это хронический процесс. Россия, например, уже практически лишилась «ядерного щита» и подавляющей части армии в результате так называемой «военной реформы» а по сути — расформирования армии — вместо нее теперь создаются мобильные спецотряды для ведения спецопераций при локальных конфликтах. У нас начат аналогичный процесс. Российские офицеры — высшее руководство — подают в отставку, протестуя против предательства национальных интересов. Некоторые из них тоже обвиняют правительство в «государственной измене».
Идет общемировой процесс «глобализации», подминания всех стран под власть мирового правительства. Поэтому и проводится слияние в Единую Европу, Единую Америку и пр. Чтобы потом загнать все страны в Единый электронный ГУЛАГ, где каждый землянин будет «пронумерован» и прочипован. Электронные документы с чипами — прелюдия к имплантации электронных чипов в правую руку. Процесс захвата власти «мировым правительством» идет настолько медленно, что большинство людей, поглощенное просматриванием бесконечных шоу по «зомобоящику» ничего не замечает. А между тем регулярные изменения в законодательстве скоро оставят от наших прав и свобод «рожки да ножки». Когда однажды проснемся в «электронном концлагере», протестовать будет уже поздно. Это надо делать сейчас, пока ловушка не захлопнулась и маховик системы электронного контроля над людьми еще не запущен на полную мощность.

Ответить

Виктор пишет:
25.08.2011 в 0:00

Поэтому надо всем выйти на акцию протест против биометрических паспортов, которая состится 08.09.2011 начиная с 9:00 возле Верховной рады.

Ответить

Денис пишет:
29.08.2011 в 22:26

А тем временем доверчивостью граждан уже пользуются — начальник отделения банка украла у клиентов 8 миллионов гривен:
http://gorod.dp.ua/news/65728

Ответить

Дмитрий пишет:
23.09.2011 в 20:04

Да причем здесь депутатик, он такой винтик, и я уверен даже не ведает что творит, а если ведает, то ему воздасться скоро сполна….
Меня волнует другое, когда собереться народ на на протест, сегодня «пролезло», было 100 человек, завтра, было 1000, а вот послезавтра не «пролезет», из 10 000 собравшихся, домой вернется 2 000.
А это и нужно ведомым депутатикам, зомбированных системой. А что такое «система» и из чего она состоит, для этого нужно самая малость, учиться, знать истинного врага.
Нужно учить законы, ведь вещи элементарные, тем 8000, нужно просто открыть Конституцию своей страны, и вдумчиво ее прочитать…

Ответить

погляд пишет:
25.09.2011 в 20:28

http://gifakt.ru/archives/index/yuvenalizaciya-sodomizaciya-plyus-pogolovnaya-chipizaciya-rossii/
«Ювенализация, содомизация плюс поголовная чипизация России».

Ответить

Ирина пишет:
08.12.2011 в 15:20

Что же мы за народ такой если позволяем всяким ублюдкам править своей страной7 Нам что нужна война для встряски?

Ответить

 

Оставьте комментарий